EdEra
12 Лютого 2026
Анастасія Бречко
Анна Липʼятських
Міжнародне дослідження PISA‑2022 показало, що 42 % українських підлітків не досягли базового рівня з математики. Це означає, що діти не можуть порахувати, скільки часу їм потрібно на дорогу від школи до дому чи скільки шматків піци знадобиться на всю компанію.
Пандемія COVID‑19 та повномасштабна війна суттєво вплинули на знання школярів: сьогодні працювати з рівняннями, формулами та задачами їм значно складніше, ніж кілька років тому. Це позначається на критичному мисленні, фінансовій грамотності та на інших сферах життя. Чому так сталося та як надолужити втрати — читайте у статті.
Трохи краще, ніж навмання: як діти складають тести з математики
Рівень математичної грамотності школярів постійно падає. Ось результати національного мультипредметного тесту (НМТ) з математики за 2025 рік:
12 %
учасників не подолали поріг тестування, тобто не відповіли на запитання рівня 5–7 класу — вони не розуміють, що таке 1/4 піци.
Середній бал —
132,5
із 200 можливих.
Лише
5–6
правильних відповідей із 30. І це лиш трохи краще, ніж якби діти просто вгадували відповіді.12 % — це кожен восьмий учень. До порівняння: з української мови та історії таких всього 1 %, тобто кожен сотий.
Міжнародне тестування PISA-2022 показує схожу картину:
42 %
українських підлітків не досягли базового рівня з математики. Тобто не можуть в побуті порахувати свої витрати в магазині, приготувати страву за рецептом чи зрозуміти, як швидко вдасться виплатити кредит.Лише 3 %
українських школярів досягають найвищих рівнів з математики, тобто лише кожен 33-й учень.Невтішні результати НМТ за 2023–2024 роки підтверджують тренд: кількість учнів та учениць, які набирали максимальні 200 балів, скоротилася на 40 % — з 1905 до 1131. Простими словами: ми втрачаємо таланти, а значна частина дітей опановує лише найпростіші математичні навички.
Більше ніж бали: наслідки слабких математичних навичок
Якщо учні та учениці не знають математики, наслідки виходять далеко за межі школи. Ось що це означає на практиці:
- Фінансова грамотність під загрозою. Десятикласники ледве набирають 3 з 12 балів на тестах¹ ¹ Національний банк України. (2024). Дослідження «Рівень сформованості компетентності “Підприємливість та фінансова грамотність” у школярів і школярок 10 класу». НБУ. , а молодь 18–19 років демонструє найнижчий рівень математичних навичок серед дорослих — 10,1 за індексом OECD² ² Info Sapiens. (2021). Дослідження «Financial Literacy, Financial Inclusion and Financial Well-Being in Ukraine in 2021». Info Sapiens. . До прикладу, для людей старше 60 років цей показник — 11,6, а от у групі 25–34 роки він вже складає 12,7. Це безпосередньо впливає на здатність керувати особистим бюджетом.
- Критичне мислення слабшає. Молодь все гірше аналізує інформацію, і лише 11 % українців можуть досконало відрізнити правду від сумнівного контенту³ ³ InMind. (2019). Дослідження «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа». InMind. .
- Математика — це фундаментальна навичка розвитку, поруч з емоційними, безпековими чи самоідентифікаційними уміннями (за дослідженнями UNICEF).
Крім того, тривале навчання математики у підлітковому віці (14–18 років) підтримує пластичність нейронних мереж⁴ ⁴ Zacharopoulos, G. et al. (2021). The impact of a lack of mathematical education on brain development and future attainment. Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS). . А от без неї гіршає здатність планувати та приймати рішення. Наприклад, у Великій Британії, де діти після 16 років можуть не вчити математику взагалі, провели дослід. Результати показали, що підлітки, які припинили займатися нею після 16 років, мали нижчий рівень GABA — хімічної речовини, критично важливої для розвитку мозку й когнітивних функцій.
Якщо ж дивитися ширше, це впливає і на економіку, і на державу загалом:
- Інтерес до технічних наук спадає. Триває четвертий рік технологічної війни, а кількість заяв на фізику та математику серед абітурієнтів ЗВО становить менше як 5 % від заяв на менеджмент. Це зменшує здатність країни захищатися від сучасних загроз.
- Математика стимулює економічний ріст⁵ ⁵ Björn Boman. (2024). Cognitive skills and economic growth in the twenty-first century: Evidence from PISA and cognitive ability studies. Stockholm University, International Journal of Educational Research Open. . У країнах, де діти мають вищий рівень когнітивних навичок, економіка щороку росте на 0,6–0,7 % швидше, ніж там, де ці навички в учнів та учениць слабші.
Тож знання математики — не про оцінки в шкільному журналі, а про реальні спроможності дітей. Це визначає, як розвиватиметься їхній мозок, чи вмітимуть вони критично мислити, чи зможуть в майбутньому керувати власними грішми й бути крутими фахівцями, що посилять економіку своєї країни.
Чому діти насправді не знають математику: дослідження EdEra і Tokarev Foundation
То чому школярі та школярки втратили інтерес до математики? Потенційних причин багато:
- Діти вчать теорію, але не розуміють, як це стосується життя, — не можуть уявити, як алгоритми визначають політ літака чи маршрути Google Maps.
- Учителі теж не завжди бачать глибину матеріалу та його практичну цінність; їм потрібні зрозумілі інструменти, щоб пояснювати теми дітям.
- Нестача вчителів математики, фізики, хімії — гостра проблема, озвучена МОН.
Проте щоб не припускати, а справді розібратися команда EdEra за підтримки Tokarev Foundation провела комплексне трирівневе дослідження. У ньому ми поєднали одразу кілька підходів — від аналізу загальнонаціональних тенденцій до безпосереднього досвіду вчителів і учнів. Тож що ми зробили:
- проаналізували результати ЗНО з математики та природничих наук за 2008–2018 роки, НМТ 2022–2024 років і дані PISA-2022;
- провели глибинні інтерв’ю з учителями математики з різних регіонів України;
- проаналізували діагностичні тести учнів 5-х, 7-х і 10-х класів у межах проєкту подолання освітніх втрат від БФ «savED».
Всього було три етапи, і ось, що ми дізналися:
Результати першого етапу (аналіз тестових даних) підтвердили масовий характер проблеми: кількість учнів, які набирають високі бали з математики, зменшилася, а от «провалів» серед випускників навпаки побільшало. Зокрема, НМТ-2022 мало 10 завдань, з якими не впоралися понад 50 % учасників — задачі на геометричну прогресію, спрощення тригонометричних виразів, обчислення елементів трапеції тощо.
Другий етап (інтерв’ю з учителями) дозволив вийти за межі статистики й підтвердити чи спростувати гіпотези з першого етапу дослідження. Також вдалося виявити зміни в мотивації й психологічному стані дітей під час пандемії та війни. В інтерв’ю взяли участь вчителі державних і приватних шкіл, закладів із міст та сільської місцевості, а також репетитори — щоб картина була цілісною.
Третій етап (аналіз діагностичного тестування учнів 5-х, 7-х та 10-х класів у межах проєкту подолання освітніх втрат від БФ «savED» «Вулики») дозволив заміряти освітні втрати й визначити найбільш проблемні теми різних вікових груп. А також простежити, які теми все ще складно засвоюють навіть після компенсаційного навчання.
Отже, ми дослідили і макрорівень, і мікрорівень: від загальних цифр до конкретних тем. І тепер можемо продемонструвати, коли й чому починаються проблеми з математикою.
Критичні втрати: як 6 клас впливає на успішність у старшій школі
Саме в 6 класі діти напрацьовують базові математичні навички, від яких залежатиме успішність у старшій школі. Наприклад, учні розбираються зі звичайними дробами та відсотками, пропорціями та масштабом, від’ємними числами тощо. Без цих тем не тільки подальша математика, а й природничі науки будуть незрозумілими.
Ось як це працює: незасвоєна тема → наслідки для навчання:
Додавання і віднімання дробів
з різними знаменниками
Труднощі зі спрощенням дробово-раціональних виразів у 7–8 класах
Від’ємні числа
Плутанина при розкритті дужок і розв’язуванні рівнянь
Відсотки
Проблеми з задачами на відсоткові концентрації в хімії та з фінансовими задачами в економіці
Пропорції та масштаб
Ускладнення при вивченні фізики та географії
Можемо сказати, що 6 клас закладає основи математичної освіти. До цього у 5-му повторюють чимало з початкової школи, а от в 7-му різко зростає навантаження — додаються нові предмети та складніші теми. Ті, хто не засвоїв базові знання в 6-му, у 7-му відчувають серйозні труднощі.
Математика — основа STEM-предметів, тож без неї дитина фактично втрачає можливість повноцінно реалізувати себе у природничих науках і технологіях. Недарма в IT-сфері роботодавці нарікають, що молоді часто бракує базових аналітичних навичок. Коріння цієї проблеми — у школі, у тих самих не вивчених дробах і рівняннях.
«Ми вже четвертий рік живемо в умовах технологічної війни, коли математичні навички напряму пов’язані з економічним зростанням
і національною безпекою. Україна не може дозволити собі ще одне покоління дітей, які вважають, що в них немає хисту до математики, тоді як насправді їхній досвід навчання не завжди давав змогу розкрити власний потенціал».
Анастасія Дєєва,
виконавча директорка
Tokarev Foundation
Tokarev Foundation
Теми-блокери: що гальмує навчання школярів
Прикметно, що на всіх рівнях дослідження простежується однакова тенденція: певні теми, що спершу вивчають у 6 класі, з року в рік викликають труднощі — незалежно від учнів та педагогів. Отже, йдеться не про поодинокі прогалини в навчанні, а про системну проблему. Тому потрібно переглянути підходи до викладання.
У таблиці нижче можна ознайомитися з такими темами та з тим, які втрати для математики та STEM через них виникають надалі.
А ще детальніше з проблемними темами у кожному з класів можна ознайомитися у додатковому матеріалі до статті.
Математична тривожність: коли страх заважає навчанню
Дослідження показало, що дітям не просто складно запам’ятовувати чи розуміти формули та правила — вони часто бояться математики. Це явище називається математичною тривожністю. Зокрема, за даними PISA-2022:
40 %
українських школярів регулярно відчувають тривогу перед контрольними;60 %
сумніваються у власних здібностях.Це неабияк впливає на навчальний процес, адже тривожні учні рідше відповідають вголос, соромляться просити про допомогу та мають гірші оцінки навіть тоді, коли їхній рівень знань такий же, як у менш тривожних однолітків.
Війна та уривчасте навчання тільки посилили проблему:
- часті переїзди та зміни формату навчання знижують впевненість;
- постійний стрес і розфокусування уваги ускладнюють мотивацію;
- високий рівень тривожності характерний для учнів із нестабільним навчальним досвідом (втрата контакту з класом, нерегулярне навчання — то онлайн, то офлайн).
Тривожність вчителів теж впливає на атмосферу: 7 із 10 опитаних педагогів відчувають виснаження та бояться не надолужити програму. Освітяни працюють під тиском часу та обставин, часто без належної підтримки, що ще більше посилює напруження в класі.
«Проблема не лише в тривожності учнів чи вчителів, а й у тому, як ми звикли сприймати систему оцінювання. Оцінки швидко перетворюються на символ страху й покарання, хоча це лише абстрактні числа. Дослідження символічних систем (зокрема роботи Даугера) показують: значення символам надає контекст і досвід, який із ними пов’язаний. Тому для багатьох школярів низький бал у журналі — не просто число, а сигнал загрози: є ймовірність втратити приємне дозвілля, підтримку дорослих чи щось інше значуще.
Важливо нормалізувати стан дітей і дати їм право на помилку — показати, що це частина навчання, а не підстава для покарання. І вчителям, і батькам варто менше тиснути й більше підтримувати цікавість до світу та пояснювати, як знання з кожного предмета можуть стати в пригоді в реальному житті».
Давид Цибенко
лікар-психіатр, психотерапевт, ACT-терапевт
Тому психологи й освітні експерти радять учителям звертати увагу на емоційний стан учнів:
- створювати безпечне навчальне середовище, де помилки є органічною частиною навчального процесу;
- застосовувати ґейміфікацію та формати співпраці замість конкуренції (наприклад, коли діти разом шукають кілька способів розв’язання, а не змагаються, хто швидше дасть відповідь);
- давати практичні, цікаві завдання, щоб формувати інтерес до предмета;
- надавати позитивний зворотний зв’язок.
Діти мають знову повірити, що математика їм під силу — тоді й прогалини почнуть заповнюватися швидше.
Математика, що не лякає: як повернути дітям інтерес і впевненість
Ситуація непроста: вже цілі покоління учнів не люблять, а тому не знають математики. Проте усвідомлення проблеми — це вже крок до її розв’язання. Команди EdEra і Tokarev Foundation не зупинилися лише на аналізі — ми вже працюємо над освітнім рішенням, яке допоможе подолати виявлені втрати.
Звісно, годі чекати швидкого результату, адже тут потрібні спільні зусилля учнів, учителів, батьків і суспільства загалом. Проте зміни відбуваються вже зараз: про проблему математичних втрат комунікує Міністерство освіти і науки, її досліджують освітні фонди, про неї говорять у педагогічних колективах. Так крок за кроком вдасться повернути українським дітям впевнені знання з математики. Щоб молодь здобувала успіхи у STEM, відбудовувала та розвивала країну. А держава мала крутих фахівців та фахівчинь і впевнено давала відсіч ворогу.
Джерела
- Український центр оцінювання якості освіти. (2019). Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 (Україна). УЦОЯО.
- Український центр оцінювання якості освіти. (2023). Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 (Україна). УЦОЯО.
- Український центр оцінювання якості освіти. (2022–2024). Офіційні звіти про проведення національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2022, 2023, 2024 роках (томи). УЦОЯО.
- savED. (2025). Результати діагностичного тестування учнів 5-х, 7-х, 10-х класів у межах проєктів savED: весняна хвиля 2025.
