Увага: кейс. Як створювали «Слідство веде НАБУ 2»

Насправді у цього проєкту є передісторія. Своєрідна старша сестра нашої антикорупційної гри, що народилася у 2020 році завдяки тій самій налагодженій співпраці — це «Слідство веде НАБУ». Нашу команду дуже мотивує, коли через певний час партнери повертаються та кажуть «Зробімо ще раз. Бо це було неперевершено».

Це не наш типовий онлайн-курс, адже формат гри дозволяє глибше зануритися у сюжет та відчути, ніби ви самі розслідуєте справу, а все пояснюють досвідченіші колеги. Тому роботи було багато: і розробити сценарій, і побачити, де історію варто підсилити, і зрозуміти, як коректно її розвивати. Адже креатив креативом, але все має опиратися на процедури та документи.

І щоб така складна ідея запрацювала, дуже важливо, щоб робота усіх залучених людей була узгоджена між собою. Одне «ой, ми це забули» або «цей документ затримується» може зірвати дату релізу.


До речі, після кожного проєкту ми проводимо ретроспективні зустрічі, щоб разом підсвітити і зафіксувати як вдалі моменти, так і факапи, щоб оминати їх у майбутньому. В цей раз така зустріч теж відбулася. І от, що ми винесли для себе.

Моменти, які стали для нас цінними

Персоналізація. Цікавий факт: тон оф войс цього курсу та й загальний стиль 
мали б бути більш офіційними та витриманими. І це ніяк не відповідало тому, що основна цільова аудиторія — студенти. Рішення ми знайшли, і частково його реалізацію запропонували самі ж партнери. Так у курсі з’явився персонаж-детектив, який спілкується з тими, хто навчається, утримуючи таким чином увагу і зацікавленість. А ще він звертається на ім’я та поводиться досить неформально, наче старший колега, який занурює у справу та спонукає самостійно шукати рішення, коли це потрібно.

Вузька тема і мова законів. Читаючи перший раз матеріали, які надіслали партнери, я зрозуміла, що нічого не розумію. Речення, довжиною в абзац, складні багаторівневі формулювання, величезна кількість посилань на закони та статті. Але ж я не можу дозволити собі працювати з матеріалом, якого не розумію. Тому починаю читати та вивчати. Прошу експертів уточнити і допомогти зрозуміти найскладніше. І це допомагає. Так поступово, постійно співпрацюючи, ми робимо матеріал легшим і зрозумілішим.

До речі, у цьому проєкті нам довелося опрацювати дуже багато документів. І йдеться не про укладання загального переліку з корисними джерелами, який треба розмістити десь наприкінці курсу. Не все так просто. У кожного документа є своє визначене місце, час появи та зв’язок з іншими документами курсу. А ще, оскільки у нас гра-розслідування з цілісною історією, то потрібно було відстежити, щоб дати, імена та прізвища персонажів та навіть формулювання були послідовними. Крім цього, кожен з цих документів мав певну кількість версій, і не заплутатися у цих версіях — ще той квест. Нас врятував єдиний файл, який ми використовували для спільної роботи всередині команди. У ньому можна було знайти різні версії документа, лінки на файл та його місце у сценарії курсу.

Я згадала про сценарій. Його побудова та візуалізація — окреме цікаве завдання, адже з одного боку це дозволяє зробити навчання максимально практичним, а з іншого — показує партнерам, яким буде фінальний результат, поки курс ще тільки у процесі. Так ми отримали гру-розслідування, побудовану на реальному кейсі. І з цим кейсом ті, хто навчаються, працюють упродовж всієї гри, розглядаючи його з усіх сторін і на всіх етапах. А для візуалізації ми створили прототип, який показували і затверджували з партнерами. Тобто вони вже з самого початку розуміли, який вигляд матиме курс.

Так ми розробили відео, щоб максимально наблизити тих, хто навчається, до реального процесу роботи, тому там навіть можна побачити роботу у криміналістичній лабораторії.

І ще у цьому сценарії ми передбачили відеовідтворення реальних ситуацій — роботу з інформаторами та навіть затримання підозрюваного. Сценарій цих відео та гра учасників та учасниць настільки вдалі, що іноді забуваєш, що це освітній продукт.

Практична частина, а точніше — практичні завдання, теж потребували окремої уваги.

По-перше, нам вони були потрібні не формально, а щоб все було і корисно, і цікаво одночасно, по-друге — потрібно було врахувати можливості Articulate Storyline*. Тут йдеться і про функціонал інструмента, і певні обмеження. Наприклад, те, що на одному слайді не можна розміщувати дуже багато інформації. Тому у деяких випадках ми пропонували експертам змінити і механіку вправ, і саму візуалізацію завдань.

_{* Articulate Storyline — це один із найпопулярніших професійних інструментів для розробки електронних навчальних курсів, інтерактивних презентацій, тестів та симуляцій.}

І ще одна цікавинка — це додатки-комікси. Фактично це — інфографіка подій, які відбувалися протягом розгортання кейсу у сценарії в такому цікавому й фановому форматі.

Виринаю зі спогадів — опускаю руку на стіл, видихаю. Після складної роботи на нас чекав очікуваний реліз, відгуки тих, хто навчається, і розуміння, що такі проєкти дійсно на часі і дійсно потрібні.

Відгуки