EdEra
05 Травня 2026
Ілля Філіпов
Анна Липʼятських
STEM — це акронім на позначення освітнього напряму, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), інженерію (Engineering) та математику (Mathematics). Сьогодні в Україні ці науки переживають непрості часи. Чимало проблем накопичувалися роками, ще до повномасштабної війни, а з нею лише загострилися.
Водночас stem з англійської — «стебло», тобто опора. Це знання, що допомагають розкривати здібності учнів та учениць, формувати нове покоління фахівців і розвивати країну через інновації та технології. Саме тому їх так важливо посилювати. Тож розбираємося, які виклики стоять перед нами — і що робити, щоб рухатися в бік можливостей.
Чому в Україні відстає STEM-освіта
Викликів у цій сфері достатньо: більшість із них виникла задовго до повномасштабного вторгнення, проте війна поглибила їх ще сильніше.
1. Брак фахових кадрів
Дефіцит учителів фізики, хімії та математики — проблема не нова. Причин тут чимало: невисокі зарплати, вигорання, відтік спеціалістів у інші галузі й те, що молодь не поспішає йти працювати в школу. Тобто система вже й так була на межі, а війна додала свої складнощі.
Проте не в усьому: зараз в школи приходить вчителювати більше молодих чоловіків через можливість отримати бронювання. До цього можна ставитися по-різному, але для освіти є безсумнівна перевага: система може отримати «свіжу кров» і матиме шанс поступово оновити покоління вчителів.
2. Системне погіршення рівня знань із математики
Остання літера в абревіатурі STEM — це M, тобто математика. І саме вона зараз у найскрутнішому становищі. Ми вже писали, що за даними трирівневого дослідження EdEra та The Tokarev Foundation, рівень математичних знань українських школярів уже понад десятиліття знижується* Дослідження «Освітні втрати з математики» базується на аналізі даних із відкритих джерел (зокрема PISA та НМТ) та глибинних інтерв’ю з учителями.
За результатами PISA-2022, 42 % українських підлітків не досягли навіть базового рівня володіння математикою.
Середній результат українських учнів у PISA з математики знизився з 453 балів у 2018 році до 441 бала у 2022-му, що відповідає приблизно півтора року відставання за стандартами ОЕСР.
Це означає, що значна частина школярів не може виконати навіть елементарні операції, наприклад, перенести число з однієї частини рівняння в іншу.
Ще одна показова тенденція — найпроблемнішими для учнів та учениць із року в рік лишаються ті самі теми. З одного боку, це свідчить про відсутність прогресу, з другого, — дає шанс переглянути навчальні підходи й зробити пояснення доступнішими.
3. Нестача якісних навчальних матеріалів
Одна з найбільших освітніх проблем — це спроба змінювати навчання через методички для вчителів (тобто як і що викладати), а не через сучасні матеріали для учнів. Насправді дітям часто бракує якісних візуалізацій, практичних завдань і прикладів із реального життя. Того, що допомагає не просто «завчити» тему, а справді її зрозуміти й знати, як вона накладається на реальне життя.
4. Бар’єри у доступі до освіти
За даними ЮНІСЕФ, 4,6 мільйона дітей в Україні мають обмежений доступ до освіти, зокрема 2 мільйони — через те, що їхні школи закрили. Це особливо впливає на STEM-освіту: учні та учениці втрачають можливість проводити експерименти, працювати з приладами та виконувати лабораторні роботи.
5. Втрата освітніх ініціатив
Повномасштабна війна призупинила багато успішних проєктів. Наприклад, ініціатива «Дівчата STEM», яка мала понад 120 відкритих центрів по Україні, втратила щонайменше половину осередків — значна частина з них опинилася на прифронтових територіях.
Важливо чесно визнавати ці виклики та втрати. Бо лише так можна рухатися далі — не точково «закривати» проблеми, а змінювати підхід до STEM-освіти в Україні на системному рівні.
Що з цим робити
Щоб STEM-освіта справді розвивалася, потрібно змінювати не лише її зміст, а й підходи — підтримувати вчителів, заохочувати учнів, використовувати сучасні навчальні інструменти. Далі — про конкретні напрями й кроки, які у цьому допоможуть.
1. Підтримувати освітян і ефективно використовувати навчальні ресурси
Відповідь на виклики шкільної STEM-освіти починається з підтримки вчителів. В EdEra ми багато спілкуємося з освітянами й бачимо, що для більшості сучасні інструменти та ресурси стають справжнім відкриттям (себто про багато з них вони раніше не чули).
Наприклад, проєкт PhET Interactive Simulations від Університету Колорадо в Боулдері дає можливість проводити онлайн понад 1 800 000 віртуальних експериментів із природничих наук і математики.
Це не просто демонстрації. Учні та учениці можуть змінювати параметри, спостерігати за результатами, порівнювати їх і робити власні висновки. А завдяки функції колаборативного перекладу ці матеріали доступні українською — і це ще більше розширює можливості навчання.
Такий вигляд має віртуальний експеримент із транспортування речовин через мембрани — яскрава ілюстрація для уроків біології. Джерело: PhET
2. Переглянути спосіб викладання складних тем
Діти роками стикаються з високим когнітивним навантаженням під час вивчення одних і тих самих тем. В EdEra ми аналізуємо, як застосовувати різні наукові підходи для пояснення складних концепцій. Все, щоб зробити навчальні матеріали зрозумілішими й доступнішими для школярів.
Проте не менш важливо підтримувати й учителів — допомагати їм глибше розбиратися у складних темах. Бо без цього складно вибудувати справді ефективне навчання.
3. Замінити пасивне навчання на активне
На наукових конференціях часто лунає питання: де українська наука й інновації, і чому в нас досі немає компаній рівня Intel? Одна з можливих відповідей — бо ми й досі не позбулися спадку радянської системи освіти з її переважно декларативним, пасивним підходом до навчання.
Важливо переходити до active learning, коли учні та учениці не просто отримують знання, а активно беруть участь у навчальному процесі. Якісна STEM-освіта природно до цього підштовхує: експерименти, робота над власними проєктами, їхнє презентування, а подекуди й елементи практичного застосування отриманих знань у реальному світі.
Активне навчання не лише допомагає краще зрозуміти предмет, а й формує здатність мислити ширше — не відтворювати готові відповіді, а знаходити нові ідеї та рішення.
4. Розуміти, як розвиток ШІ змінює наше життя й освіту разом із ним
З появою ChatGPT та інших інструментів штучного інтелекту діти дедалі частіше стикаються з новою реальністю: механічне запам’ятовування втрачає сенс — адже швидку відповідь можна отримати за секунди. Тільки вона не завжди буде правильною, а в учня чи учениці бракуватиме знань, щоб цей результат перевірити.
Тому перехід до активного навчання та міждисциплінарного підходу вже не просто тренд, а необхідність. Сучасний учитель має стати наставником, який допомагає не лише засвоїти формули, а й зрозуміти, як застосовувати знання, мислити критично й розв’язувати реальні проблеми. Адже саме це формує компетентність, яку жоден штучний інтелект не здатен замінити.
5. Вчити не через теорію, а через приклади з реального життя
Коли CEO EdEra Ілля Філіпов навчався в КНУ ім. Тараса Шевченка на радіофізичному факультеті, кожен університетський курс він підкріплював аналогічним курсом із Массачусетського технологічно інституту (MIT). Завдання у двох навчальних закладах були подібними за змістом, але відрізнялися контекстом. В Шевченка це могла бути задача про електричне коло зі змінним конденсатором (суто теоретичне формулювання), а в MIT — про «налаштування радіо на певну частоту» (вже ближче до життя).
Метод розв’язання залишався тим самим, але змінювався контекст, у якому його потрібно було застосувати. Завдяки підходу, який практикує MIT, студенти вчаться переносити абстрактні ідеї в життєві ситуації. Цей підхід — перенесення знань (transfer learning). Він не лише допомагає глибше зрозуміти матеріал, а й формує здатність застосовувати знання на практиці.
6. Реформувати освіту і бачити потенціал у кожній дитині
Освітня система довгий час зосереджувалася на підготовці невеликої кількості «зірок», а не широкого кола мотивованих учнів (ще один радянський спадок). У результаті частина найсильніших випускників та випускниць шукає можливості за кордоном, а потенціал значно більшої кількості зацікавлених дітей часто залишається нереалізованим. А хто буде розвивати науку й технології в країні?
Саме тому важливо підтримувати інтерес школярів та школярок, давати їм простір для ініціативи та реального впливу. Показовий приклад — скасування шкільного відбору на олімпіади: тепер діти можуть реєструватися самостійно. Восени 2025 на науково-популярній та deep tech конференції INSCIENCE Євген Кудрявець, перший заступник Міністра освіти і науки України, зазначив, що попри побоювання, що учасників та учасниць стане менше, у Києві торік кількість охочих зросла вчетверо. І це — яскраве свідчення того, що дітям потрібно лише дати можливість діяти.
Окремий важливий крок у цьому напрямі — реформа старшої профільної школи. Зокрема, освітній проєкт «ЗМІСТ» БФ savED у партнерстві зі студією онлайн-освіти EdEra та МОН реалізували онлайн-курс «Профільна. ЗМІСТ. Як викладати в новій старшій школі», присвячений реформі НУШ у старшій школі.
Ця реформа — величезний крок уперед: вона дає старшокласникам та старшокласницям можливість обирати предмети відповідно до своїх інтересів, навчатися на інтегрованих курсах та надихатися освітою.
STEM-освіта — це не лише навчання. Це створення середовища, де діти можуть пробувати, помилятися, робити відкриття, застосовувати знання на практиці та готуватися до реальних викликів сучасного світу.
