Історія україни в історіях: лекція 1

ВСТУП ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ.

Історія про те, що таке історія взагалі та як нам вдається вивчати те, що вже минуло.
Історія — наука про минуле. На роботу історика впливають його власні уявлення та переконання, як би він не намагався цього уникнути. Саме тому існують різні трактування одних і тих самих фактів, різні версії історії.
Археологія — наука, що вивчає давні побут і культуру людського суспільства на підставі речових пам'яток минулого, добутих розкопками.
Цивілізація — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Хронологія — це послідовність подій у часі.
Найбільш поширена періодизація історії України:
  1. Стародавня історія (від найдавніших часів до V ст.)
  2. Середньовіччя (V-XV ст.)
  3. Ранньомодерний або Ранній новий час (XVI-XVIIIст.)
  4. Модерний або Новий час (XIX ст.)
  5. Новітня історія (XX-XXI ст.)
Історичні джерела — носії історичної інформації, що виникли як продукт розвитку природи й культури та відображають той чи інший бік людської діяльності.

Речові — пам'ятки матеріальної культури: знаряддя виробництва, предмети побуту, архітектурні пам'ятники.

Письмові — зафіксовані на папіруси, пергаменти, папери, літописи.

Усні — фольклор, народні пісні, історичні думи,
перекази, легенди, народні прислів'я та приказки

Етнографічні — пам'ятки, які розповідають про характер
і особливості побуту, культури, звичаїв того чи іншого народу.

Лінгвістичні — мовні явища та дані з історії розвитку мови.

Кіно-, фото- та аудіодокументи.
Наступна лекція ⇨