Історія про те,
як Данило Галицький коронувався, а монголи вторглися на Русь.
У 1199 р. Роман Мстиславович,
князь волинський, захоплює Галич і створює Галицько-Волинське князівство. І здавалося б, що
все круто, але головна проблема князів — непокірні галицькі бояри — залишилася. У 1203 р.
Роман Мстиславович захоплює Київ, а у 1205 р. йде в похід у Польщу, де і гине.
У 1205-1238 рр. в Галичині заправляють
бояри. Сфери впливу над Галицьким і Волинським князівствами розподіляють Угорщина і Польща.
Зі Сходу з'являється нова загроза — монголи, яких у 1206 р. об'єднав один з найбільших
завойовників у світовій історії — Чингізхан.
За 20 років монголи підкорили
половину відомого на той час світу і вийшли до кордонів Русі, де у степах кочували половці.
Рятуючись, половці мусили просити допомоги в руських князів. Спільна русько-половецька рать
виступила в степ у 1223 р., зустрілася з монголами на річці Калка і зазнала катастрофічної
поразки.
Але тоді помер Чингісхан і війська повернулися додому.
1238-1240 рр. війська Золотої Орди, держави під проводом хана Батия, двома
хвилями проходять Руські землі. У 1240 р. монголи захоплюють Київ і знищують його вщент.
Тим часом у 1238 р. син Романа
Данило Галицький захоплює м. Галич та стає правителем Галицько-Волинського князівства
(1238-1264).
До того він був з матір'ю у вигнанні в Угорщині. Повернувшись у
Галич, він одружився з дочкою тодішнього князя і після його смерті сам зайняв престол.
У 1245 р. відбувається битва під Ярославом і Данило остаточно перемагає
боярську опозицію.
Данило Галицький укріпив свою владу у Галицько-Волинському
князівстві. Він відновив стосунки з Угорщиною та Польщею, а також зруйновані
монголо-татарами міста, звів нові могутні фортеці – Кременець і Холм, що став столицею
князівства.
Данило Романович не хотів, щоб міста Галичини й Волині повторили
долю Києва. Тому мусив піти на компроміс. У 1245 р. він визнає себе васалом Золотої Орди.
Отримує спеціальний дозвіл на правління – ярлик і погоджується на те, що його буде
контролювати баскак – спеціальний чиновник хана.
У 1252–1258 рр. князь воює з
монголами.
З часом Данило розпочинає
переговори з папською курією, а у 1253 р. приймає королівську корону в Дорогичині від папи
Інокентія IV, який декларував хрестовий похід проти монголо-татар. Похід не відбувся. Данило
не впустив до свого князівства католицьких місіонерів, після чого відносини з курією
обірвалися.
Князь Данило, окрім всього, брав
участь у війні за австрійський престол 1252–1253 рр. Здійснював успішні походи на Чехію і
Польщу, Литву і землю ятвягів.
У 1258 р. Орда присилає нове велике військо.
Данило змушений поновити ярлик і навіть зруйнувати укріплення своїх міст.
У 1264 році Данило помер. Нащадки
Данила намагалися продовжувати його політику: переносили столицю, думали як вийти з-під
монгольскої залежності і воювали з сусідами. Місце Галицько-Волинського князя згодом зайняв
син Данила, Лев (1264-1301). Він переніс столицю до міста, названого на власну честь
(Львова), а ще повоював з угорцями і поляками. Так Леву вдалося приєднати Люблінську землю
та частину Закарпаття з містом Мукачево.
З 1301 по 1308 рр. княжив син
Лева, Юрій І. Він титулував себе «королем Русі, князем Володимирії» та переніс свою столицю
в місто Володимир-Волинський.
Юрій І втратив Люблінську землю, прилучену
батьком. Започаткував союз із Тевтонським орденом.
Великим політичним успіхом
Юрія було утворення з його ініціативи окремої Галицької митрополії у 1303 році.
1308-1323 — Галицько-Волинським
князівством правили сини Юрія Лев і Андрій. У 1325 році на престол запросили польського
князя Болеслава Тройденовича, який перейшов у православ'я та змінив ім'я на Юрій.
У справи місцевого князівського двору все більше втручалися іноземні радники,
міста і землі заповнювали іноземні колоністи. Це не дуже подобалося місцевим боярам. У 1340
році останнього князя об'єднаного Галицького-Волинського князівства, Юрія ІІ Болеслава,
отруїли змовники-бояри.
Лев Юрійович
Андрій Юрійович
Юрій II Болеслав
ВИЗНАЧЕННЯ
Ярлик — грамота ханів, що надавала
право на володіння землями, що були підконтрольні Золотій Орді.
Васал — феодал, що одержував земельні володіння від більш
могутнього феодала (сюзерена) та був залежним від нього.
Баскак — монголо-татарський воєначальник, урядовець і
намісник золотоординського хана.