Феодалiзм – суспiльно-економiчний
лад, за якого феодал мав у власностi засоби виробництва, зокрема, землю.
Король або верховний князь був головним феодалом (сюзереном), який
роздавав землю у користування вiйськовiй знатi (васалам), котра
зобов'язувалася пiдтримувати верховного феодала силою своїх невеличких
збройних формувань.
Закупи — категорія
феодальнозалежних селян на Русі; люди, що брали у феодала позику (купу) і за
це мусили відробляти у нього феодальні повинності.
Ізгої — у стародавній Русі люди, що вийшли із свого
звичайного суспільного становища через різні обставини й перебували під
опікою церкви.
Смерд — вільний селянин та член
громади на Русі. Смерди могли мати свою землю і майно.