ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ІСТОРІЯХ: ЛЕКЦІЯ 5

Українські землі у другій половині XIV - першій половині XVI ст.

Історія про війни, королів, козаків та Україну в складі іноземних держав.

Відео 1
Відео 2
Відео 3
Відео 4

Останнього галицько-волинського князя Юрія ІІ Тройденовича в 1340 році отруїли змовники-бояри. Пройшло рівно століття після приходу монголів. Князівство стало жертвою внутрішніх інтриг і зовнішніх зазіхальників. Воно загрузло в півстолітній боротьбі за спадщину.

Ключову роль у переділі Галицько-Волинського князівства відіграли дві держави — Королівство Польське та Велике князівство Литовське (ВКЛ). Вони стали основними силами регіону і вдало використали початок занепаду найсильнішої держави цієї частини Землі — Золотої Орди.

Польща

У 1340 році польський король Казимир вперше захопив Львів. Проте остаточно освоїти Галичину та Поділля Польща змогла лише у 1430 році. Вони склали Руське і Подільське воєводства.

Щодо галицьких земель, поляки використовували політику повного включення. Бояр перейменували на шляхту (тогочасний привілейований стан) і надали їм ті ж права, що були у польської знаті. Разом зі шляхетськими порядками, Польща принесла й німецький винахід — місцеве самоврядування, яке ми називаємо «магдебурзьким правом».

Велике князівство Литовське (ВКЛ)

На відміну від Польщі, Литва застосувала зовсім іншу стратегію освоєння нових земель.

Литовські князі — нові об'єднувачі Русі. Вони відвойовують руські землі у поляків і монголів.

Приєдання білоруських та українських земель розпочав Гедимін, засновник однойменної князівської династії. У 1340 р. син Гедиміна, Любарт, втрутився в боротьбу за Галицько-Волинську спадщину й урвав у Казимира ІІІ Волинь.

А великий князь литовський Ольгерд остаточно відвоював території у монголів. Він вдало скористався з розробленості Орди і у 1362 р. завдав поразки військам трьох татарських племен у битві на р. Сині Води. Князівства Південної Русі приєдналися до ВКЛ.

Гедиміновичі вирішили не ускладнювати собі життя. У відносинах з приєднаними територіями вони діяли за принципом «нового не вводимо, старого не міняємо». Натомість, литовці активно переймали надбання Русі — право, мову, православ'я (до того литовці були язичниками), та одружуються з представниками руської знаті.

У 1385 р. була підписана Кревська унія —шлюбний договір між великим князем литовським Ягайлом та польською королівною Ядвігою. Ягайло прийняв католицтво і став польським королем. Ця угода мала винятково політичну вигоду. Польщі та Литві надокучав спільний ворог — Тевтонський орден. У 1410 році спільна польсько-литовсько-руська рать на чолі з Вітовтом завдала поразки німецьким хрестоносцям у битві під Ґрюнвальдом.

Іллюстрація Кревської уніі 1385 р., шлюбного договору між князем литовським Ягайлом та польською королівною Ядвігою.

Вітовт, двоюрідний брат Ягайла, певний час намагався відстояти незалежність ВКЛ від Польської корони. Витіснив татар з причорноморських степів, проте ненадовго. Зрештою пішов на зближення з братом. Привілеї шляхти отримали лише католики. Тобто православні руські шляхтичі зазнали релігійної дискримінації.

Вітовт намагався централізувати підконтрольну державу. А тому замінив руських князів на своїх намісників і на певний час ліквідував удільні князівства. Зокрема — Київське та Подільське.

Після його смерті у 1430 р. литовським князем став його брат Сигізмунд. Він орієнтувався на подальше зближення з Польщею. Тому незадоволені руські князі обрали іншого князя — брата Ягайла Свидригайла. Як наслідок, почалася громадянська війна. Литовсько-Руська держава, по суті, розкололося на Велике князівство Литовське на чолі з Сигізмундом та Велике князівство Руське на чолі з Свидригайлом. Свидригайло заручився підтримкою тевтонців і Москви, але все одно програв. У 1452 та 1471 р., відповідно, Волинське і Київське князівства ліквідували.

Останніми спробами відстояти самостійний статус стала змова руських князів у 1481 році та повстання Михайла Глинського у 1508 році. Обидва виступи було придушено в зародку.

Кримське ханство

У 1449 р. Кримське ханство на чолі з ханом Хаджі-Ґіреєм проголосило незалежність від Орди. Проте зовсім скоро, у 1478 році, мусило від неї відмовитися і визнати васальну залежність від Османської імперії.

Кримське ханство продавало рабів в Османську імперію. Для цього періодично чинили набіги на руські території, особливо на ті, що межували зі степом.

Український фольклор — думи про татарські набіги.

Кримське ханство за часів хана Хаджі-Ґірея.

Козаки

Слово козак — тюркського походження і має кілька значень. «Вільна людина», «розбійник», «вартовий». Спочатку козаками називали невеликі групи поселенців на території так званого «Дикого Поля» — малозаселених степів Північного Причорномор'я. Перша письмова згадка про козаків датується 1489 роком.

Кримське ханство продавало рабів в Османську імперію. Для цього періодично чинили набіги на руські території, особливо на ті, що межували зі степом.

Український фольклор — думи про татарські набіги.

Чернігівщина під Москвою

Послаблення Орди спричинило піднесення Московського царства за часів Івана ІІІ. На початку ХVI ст. розпочався тривалий конфлікт між Москвою та Великим князівством Литовським за руську спадщину. У результаті першого етапу військових дій, Москві вдалося захопити значну частину територій. Зокрема — частину Чернігівщини.

Однак, апетити московського царя були значно більшими, тому війна поновилася. Основна сутичка відбулася в 1514 році під Оршею (Білорусь). Русько-литовські війська під командуванням Костянтина Івановича Острозького перемогли московську армію.

У XIV-XV ст. українські землі опинилися під владою Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Кримського ханства, Московського царства, Угорщини, Молдови та Османської імперії.

Українські землі у XIV-XV ст., розділені між Королівством Польським, Великим князівством Литовським, Кримським ханством, Московським царством, Угорщиною, Молдовою та Османською імперією.

Магдебурзьке право — правова система самоврядування у містах.

Магістрат — орган самоуправління в містах з магдебурзьким правом.

Цехи — закриті організації ремісників та торговців, сформовані на основі взаємної допомоги та опіки для підтримки їхніх професійних інтересів.

Юрій Дрогобич — перший вихідець з українських земель ректор Болонського університету, відомий вчений епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном, астролог.

Дике поле — малозаселені степи Північного Причорномор'я.

⇦ Попередня лекція

Наступна лекція ⇨